— Привіт, Ладо! Розкажи трохи про себе: скільки тобі років, де ти навчаєшся? Чим захоплюєшся у житті?

— Мені 13 років, зараз я навчаюся в ірландській школі в місті Дандалк, воно в годині від Дубліна. Захоплююся малюванням, в'язанням, кулінарією.


— В якому ти класі?

— За ірландською системою, я в першому класі середньої школи.


— А за українською системою це?

— Сьомий.

В Україні я пішла б у восьмий клас. В ірландських школах суворі рамки за віком, тому визначили мене на сьомий рік навчання. Також це було пов'язано з моїм рівнем англійської мови.


— Розкажи, будь ласка, свою історію — як ти потрапила до цієї ірландської школи?

— Після початку повномасштабного вторгнення я була у Туреччині пів року. Потім тато вирішив, що буде краще, якщо я полечу вчитися до Ірландії.

Нам запропонували школу, в якій було одне вільне місце. Я вирішила, що навчатимуся там. Весь вересень я пропустила, оскільки була ще в Туреччині, пішла до школи лише у жовтні. Мені довелося багато наздоганяти.

— Ірландський акцент складний для твого сприйняття?

— Спершу я взагалі не розуміла людей. Зараз я не помічаю акцент.


— Сам вступ до школи був складним?

— Ні, жодних іспитів.


— Як у вас організований навчальний процес? Ви вже обираєте собі предмети?

— Так, у нас є три вільних місця в розкладі для предметів.

Окрім обов'язкових уроків, можна обрати роботу з металу, роботу по дереву, мистецтво, іспанську мову, німецьку. Загалом, дуже багато всього. Ми обираємо 3 предмети з усіх запропонованих і займаємося 3 рази на тиждень кожним з них.

Я обрала мистецтво, (або ж малювання), роботу по дереву — ми там і пиляємо, і теорію пізнаємо. Це взагалі мій улюблений предмет, обожнюю пиляти. І ще іспанська.

Спершу я обрала домашню економіку — там ми вчилися готувати. Це були практичні заняття в класах, де є духовка, витяжка та все необхідне.

Я замінила цей курс іспанською, тому що мені було не так цікаво. А іспанська мені дуже сподобалася.


— Ти почала вчити іспанську з нуля?

— Так, повністю.


— Ого, круто! Не складно одночасно інтенсивно вивчати англійську, і іспанську?

— Не сильно. Іспанська досить сильно схожа на англійську та російську, тому якщо ти знаєш ці дві мови, то з іспанською легко, там третина слів як в англійській та в російській.

— В ірландській школі навчання дуже відрізняється від українського, як ти відчуваєш по собі?

— Так, по-іншому відчуваю. Все відрізняється, починаючи з процесу навчання.

В Україні я навчалася у приватній школі. Ми приходили до класу, у нас була перерва після кожного уроку, і ми весь час були в одному класі. В інший кабінет ми ходили тільки на фізику.

В ірландській школі ми приходимо до класу, в якому у нас буде перший урок. Коли закінчується урок, ми одразу ж біжимо до наступного класу, який може бути взагалі на іншому поверсі чи в іншій частині школи.

На обов'язкових предметах, таких як математика, англійська, фізика-хімія, ми сидимо всім класом.


— Фізика та хімія — обов'язкові предмети?

— У нас один предмет, який називається Science. Він поєднує в собі фізику, хімію, біологію та інші природничі науки. На обов'язкових уроках ми перебуваємо всім класом.

На уроках, які ми обрали, ми знаходимося з людьми, які також їх обрали, навіть якщо вони з інших класів. Тому заодно знайомишся з багатьма однолітками.

— Ти зараз гостро відчуваєш, навіщо треба вивчати іноземну мову, так?

— О так!


— Як відбувається твій звичайний навчальний день? Чим ти ще займаєшся, окрім школи?

— Навчання у нас починається о 8:50, десь у проміжку між 8:30 та 8:50 я приходжу до школи.

Потім у нас триває 3 уроки по 40 хвилин, після них перерва, яка триває 20 хвилин. Там нас пригощають усілякими яблуками, іноді дають панкейки, банани й таке інше.

Після перерви у нас ще 3 уроки, і потім йде ланч (обід). Він триває 40 хвилин. На обід деякі беруть бутерброди (у нашій школі є такі кошики з безплатними бутербродами), хтось бере їх, хтось іде на видачу.

У нас є застосунок Food village (він не тільки для нашої школи, це мережа). Завчасно, десь за 2 дні, ми замовляємо там їжу і потім забираємо її у спеціальному вікні у шкільній їдальні. Дуже смачно, мені подобається.


— Це платна послуга?

— Так, платна. Смачний рис із куркою коштує, наприклад, 3 євро. Там велика порція. Нею можна добряче наїстися.

Після обіду ми йдемо ще на 3 уроки, і після цього всі вирушають додому. Після школи я не ходжу на гуртки, але маю додаткові уроки – математику, англійську та хімію.

Домашнє завдання у мене займає десь годину, буває менше. Перед канікулами нам іноді задають лише одне завдання на наступний день, тоді домашня робота займає буквально 10 хвилин.


— Як ти оцінюєш навантаження у школі?

— Мені здається, в Україні програма набагато швидша, ніж тут. Але я думаю, тут можна було б теж вчитися трохи швидше. Я б хотіла більш інтенсивну програму.

Наприклад, програма з математики в Ірландії відстає десь на 2 роки. Ми тільки зараз починаємо проходити дроби.


— Давай тепер поговоримо про те, як твої стосунки з однокласниками складалися, чи легко тобі було влитися в колектив... Чи дружний взагалі у вас клас?

— В принципі, влитися до колективу мені було нескладно, бо дві третини всієї школи — іноземці. Вони цілком нормально ставляться до того, що ти з іншої країни. Звісно, спочатку вони питають та цікавляться: "Звідки ти? Що там, як там, яка там їжа, що там відбувається?"

А потім інтерес вщухає і все стає нормально.

У нас добрий клас. Ще в нашому класі є російськомовний хлопчик і дівчинка, яка народилася в Ірландії, але мама у неї — з України, а тато — з Латвії. Вона мені дуже сильно допомагала спочатку.


— Перекладала тобі, підказувала, допомагала адаптуватись?

— І це також.

— А що було для тебе найскладнішим?

— Організаційні процеси.

— Щось цікаве у вас в школі відбувається?

— Пам'ятаю один день перед зимовими канікулами! У нас в їдальні розсунули всі меблі та, як виявилось, у нас там є сцена. Вийшло дуже гарно, між іншим.

Поставили багато музичних інструментів. Прийшли всі учні школи, а це доволі багато людей — більше тисячі.

Ми зібралися в цій їдальні, сіли та почали грати. Це було дуже прикольно, мені сподобалось!

Грали вчителі та учні, зокрема ті, хто обрали музику як додатковий предмет. Тобто, якщо ти займаєшся в школі на уроках, ти можеш потім виступати на сцені.

Ще хлопчиків водили на матчі, коли був чемпіонат з ірландського футболу. У нас просто пів класу не було на уроках — усі сиділи на футболі!

Було прикро, що мене не взяли. Поїхала дівчинка, яка грає у шкільній команді.


— Ірландську культуру вам прищеплюють у школі?

— Так, звичайно. Наприклад, на уроках історії вивчали багато всього про Ірландію. Говорили про вікінгів, про війни, які тут були, про те, які люди тут жили й таке інше.


— Що ще тебе тут здивувало, зацікавило?

— Мене здивувало, що тут дуже багато людей різних культур, з усього світу. Я спочатку не очікувала на це.


— Що б ти порадила своїм одноліткам, які збираються навчатися в Ірландії?

— Спробувати. І знайти тут людину, яка буде перекладати :)


— Лайфгак від Лади :)

— Так, це дуже важливо.


— Дякую тобі за час! Я тобі бажаю успіху і нехай у тебе буде ще багато хорошого, цікавого, позитивного досвіду. І дуже хочу, щоб ти знайшла свою доріжку у житті.

— Дякую.